Одинока Лініна Павлівна - медаллю "За працю і звитягу" та нагрудним знаком "Відмінник освіти України";
Матяш Ірина Борисівна - нагрудним знаком "За наукові досягнення";
Мага Ірина Миколаївна - Подякою Прем'єр-Міністра України;
Артамонова Світлана Сімсонівна - Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України та ЦК профспілки працівників культури України;
Андрієвська Лариса Вікторівна - Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України;
Коваль Оксана Михайлівна - Подякою Голови Солом'янської райдержадміністрації м. Києва;
Федорова Людмила Миколаївна - Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України та ЦК профспілки працівників культури України.

В спеціалізованій вченій раді відбувся захист дисертації Лазурко Лідії Миколаївни, інспектора з навчальної роботи факультету економіки і підприємництва Інституту підприємництва та прогресивних технологій при Національному університеті "Львівська політехніка" (Дрогобицька філія), за темою "Часопис "Квартальник історичний" і розвиток польської історіографії останньої чверті ХІХ - першої половини ХХ століття" (спеціальність 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни).
Одноголосним рішенням членів спеціалізованої вченої ради Л. М. Лазурко присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук.

Відбулось засідання Вченої ради УНДІАСД, на якому було розглянуто питання про підтримку рішення Вченої ради Інституту історії України НАНУ щодо висунення доктора історичних наук, професора Пирога Р. Я. кандидатом для обрання у члени-кореспонденти Національної академії наук України. Члени Вченої ради доктори наук І. Матяш, Л. Дубровіна, С. Кулешщов, А. Катренко, кандидати наук Н. Христова, Л. Одинока, С. Зворський, К. Селіверстова в своїх виступах зазначили, що серед провідних українських істориків професор Пиріг Р. Я. вирізняється широким спектром праць як з проблем новітньої історії, так і спеціальних галузей історичної науки. Насамперед, він відомий як ґрунтовний дослідник життя та наукової спадщини українського вченого М. Грушевського. Він також знаний в Україні і за її межами дослідник історії голодомору 1932 1933 рр., упорядник книги "Голодомор 1932-1933" років в Україні: документи і матеріали". Як керівник архівної галузі (1998-2002) та вчений Р. Я. Пиріг зробив значний внесок у розвиток архівної науки. Тривалий час він був головним редактором журналу "Архіви України", наукового збірника "Архівознавство. Археографія. Джерелознавство", "Вісника Державного комітету архівів України". Виступив одним з фундаторів організації спеціалізованої вченої ради в галузевому науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства. Активно долучився до написання підручників та посібників з архівознавства та архівної справи. Постійно веде підготовку наукових кадрів. Серед його вихованців три доктори та п'ять кандидатів наук. Всі учасники засідання одностайним голосуванням підтримали рішення Вченої ради Інституту історії України НАНУ від 4 листопада 2008 р. про висунення доктора історичних наук, професора Пирога Р. Я. кандидатом для обрання у члени-кореспонденти Національної академії наук України.
На цьому ж засіданні був заслуханий проект правил оформлення посилань на архівні документи в списках джерел дисертаційних досліджень, розроблені науково-інформаційним відділом УНДІАСД на прохання ВАК України. З проектом правил членів вченої ради ознайомила старший науковий співробітник відділу Л. Одинока. Участь в обговоренні взяли директор ЦДАВО Н. Маковська, А. Катренко, С. Зворський, Н. Христова, К. Селіверстова, С. Артамонова. Вони зазначили, що такі правила є вкрай необхідними, оскільки сприятимуть уніфікації посилань на архівні джерела в дисертаційних дослідженнях, що в свою чергу впливає на підвищення наукового рівня дисертацій. Висловили власні зауваження щодо проекту, зокрема запропонували розширити кількість прикладів стосовно кожного типу архівних установ, а також музеїв, бібліотек, приватних колекцій тощо. Вчена рада УНДІАСД схвалила проект з урахуванням висловлених зауважень і доручила розробникам подати його остаточний варіант на розгляд ВАКу.

Відсвяткувала 70-річний ювілей старший науковий співробітник кандидат педагогічних наук Світлана Сімсонівна Артамонова. Майже 50 років присвятила Світлана Сімсонівна бібліотечній справі та педагогічній діяльності. Після закінчення Ленінградського бібліотечного інституту поїхала за направленням до Челябінська, працювала в бібліотеках міста, потім у Челябінському державному інституті культури. Захистила кандидатську дисертацію. Написала підручник та низку методичних посібників для студентів. Повернувшись до Києва працювала в бібліотеці Держбуду України. Останні роки є співробітником науково-інфоромаційного відділу УНДІАСД. За недовгий час роботи в інституті ювілярка зуміла стати визнаним фахівцем в новій для себе галузі і так органічно влилася в колектив, ніби працювала тут завжди. Її працелюбності, наполегливості, відповідальності можуть позаздрити молодші колеги, з якими вона охоче ділиться своїм життєвим та науковим досвідом. Колектив УНДІАСД щиро вітає шановну Світлану Сімсонівну з ювілеєм, зичить їй міцного здоров'я, нових творчих успіхів та вічної молодості.

У конференц-залі Держкомархіву України відбулися наукові читання, присвячені 75-річчю від дня народження Бориса Васильовича Іваненка, заслуженого діяча культури, журналіста, організатора архівної справи в Україні, якому випало очолити Головне архівне управління у складний перехідний період з 1988 по 1996 роки. Організаційне і наукове забезпечення заходу здійснив Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, спільно з ДКАУ, ЦДАВО України, ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного, ЦДАГО України та Товариства "Чернігівське земляцтво" у Києві. У залі експонувалася виставка документів про життя і діяльність Б. Іваненка з фондів ЦДАВО, виставка наукових праць і публікацій його авторства, підготовлена УНДІАСД, та демонструвався кінофільм, майстерно скомпонованого працівниками ЦДКФФА із кадрів офіційної кінохроніки заходів, де він був присутній.
Відкрив наукові читання, голова ДКАУ О. Удод. У вступному слові він підкреслив значимість діяльності Б. Іваненка на посаді начальника Головного архівного управління у нелегкий період бурхливих суспільно-політичних змін. Доповідачі розширили і акцентували окремі напрями діяльності Бориса Васильовича, доповнивши виклад фактів, аналіз стану архівного господарства та оцінки його архівної праці враженнями від особистого знайомства і співробітництва з ювіляром. Заступник директора Інституту історії України НАН України, перший голова створеної за ініціативи Б. Іваненка Спілки архівістів України С. Кульчицький у своєму виступі поділився спогадами про спільну з Борисом Васильовичем роботу над першим у незалежній Україні архівним законом. Р. Пиріг, перший директор ЦДАГО, а у 1998-2002 рр. - голова ДКАУ, товариш і колега Б. Іваненка, у надзвичайно цікавій і змістовно насиченій доповіді не лише дав оцінку діяльності незабутнього ювіляра на посаді начальника ГАУ, а й розгорнув перед слухачами, фактично, хроніку надзвичайно щедрого подіями періоду становлення системи державних архівів незалежної України. Наступну доповідь - "Наукова та організаційна діяльність Бориса Іваненка в ЦДАГО України (1996-2000 рр.)" виголосив наступник Бориса Васильовича на чолі ЦДАГО та колишній його заступник на посаді начальника ГАУ В. Лозицький. Працюючи в архіві, спершу на посаді провідного наукового співробітника, а з 1998 р. - як в. о. директора, Б. В. Іваненко особливу увагу приділяв забезпеченню доступу до раніше засекречених компартійних документів, введенню їх до наукового обігу, опікувався розробленням різноманітних шляхів використання документів, зокрема, в газетних публікаціях та телепередачах. А співробітники ЦДАГО, яким пощастило працювати під керівництвом Бориса Васильовича головним його організаційним досягненням вважають створення в колективі затишної, родинної атмосфери, яка так допомагала у щоденній рутинній праці. З доповіддю виступила також директор ЦДКФФА Н. Топішко, яка розповіла про велику підтримку Б. В. Іваненком процесів введення до наукового обігу аудіо-візуальних документів, створення і оновлення НДА, зокрема електронного каталогу та допомогу в налагодженні зв'язків з телеканалами. Ю. Прилєпішева, начальник відділу міжнародного співробітництва ДКАУ, яка починала свою професійну кар'єру під безпосереднім керівництвом Б. Іваненка, зупинилася на його особистих заслугах у розвитку міжнародних зв'язків Держкомархіву України, не лише як досвідченого керівника, але і надзвичайно тактовного, дипломатичного і уважного співрозмовника. Надзвичайну людяність, сердечність, відкритість, простоту у спілкуванні відзначали всі виступаючі, як і ту теплоту і ніжність, з якою Борис Васильович завжди говорив про свою родину: дружину Світлану Карпівну, сина, онука. Світлана Карпівна вшанувала своєю присутністю наше зібрання, з увагою і зворушенням слухала повідомлення про професійні заслуги чоловіка, з яким півстоліття ділила радості і життєві негаразди, приймала теплі слова тих, хто мав щастя підтримувати з Б. Іваненком близькі, товариські стосунки. Представники чернігівського земляцтва в Києві, одним із засновників та багаторічним виконавчим директором якого був Б. Іваненко, розповіли про його громадську діяльність (П. Медвідь), а також про початок життєвого та творчого шляху, журналістську та поетичну діяльність, які довелося залишити задля реалізації організаторського таланту (Л. Горлач, Д. С. Волох). До ювілейної дати чернігівське земляцтво видало книгу спогадів про Б. В. Іваненка та його поетичних творів, яку подарували присутнім.
У перерві учасники наукових читань, товариші і друзі Бориса Васильовича, його вдова Світлана Карпівна поклали квіти на могилу незабутнього ювіляра на Байковому цвинтарі.
Підсумовуючи роботу читань, А. О. Удод висловив, напевне, спільне бажання зробити наукові читання на честь Б. В. Іваненка традиційними, зважаючи на вагомість і невичерпність напрямів і заходів в архівній діяльності, започаткованих в роки його перебування на чолі системи державних архівів України та за його безпосередньої участі і проводити їх у такому форматі що п'ять років. Від земляків прозвучала також пропозиція в пам'ять про Бориса Васильовича посадити дерево на території комплексу центральних архівних установ, де пройшов останній, найбільш плідний і вагомий період діяльності Б. В. Іваненка.

В м. Санкт-Петербурзі відбулась щорічна зустріч керівників державних архівних служб України та Російської Федерації. До складу української делегації, очолюваної Головою ДКАУ О. Удодом, входили працівники Держкомархіву, директори центральних та обласних державних архівів. Українську архівну науку репрезентувала на зустрічі директор УНДІАСД І. Матяш, яка, зокрема, взяла участь у роботі круглого столу з проблем електронних документів та електронних архівів.

На засіданні спеціалізованої ради УНДІАСД було вручено дипломи кандидатів історичних наук Лось Валентині Едуардівні, старшому науковому співробітнику Інституту рукопису НБУВ, Петровій Ірині Олександрівні, старшому викладачеві Маріупольського державного гуманітарного університету та Кондратенку Олегу Юрійовичу, молодшому науковому співробітнику Інституту архівознавства НБУВ, які захистили дисертації в кінці 2007 - на початку 2008 рр.

В Будапешті та Залаегерсезі проходило традиційне щорічне зібрання Спілки угорських архівістів. На запрошення Спілки, з якою УНДІАСД співпрацює вже багато років, участь у зібранні взяла директор інституту, перший заступник Голови Спілки архівістів України Ірина Матяш. Окрім виступу на науковій конференції з інформаційними повідомленням про діяльність Спілки архівістів України і міжнародні наукові зв'язки УНДІАСД І. Матяш взяла участь у консультаційних зустрічах з керівництвом Спілки угорських архівістів (Голова - Ласло Сьогі) з питань сприяння виявленню в державних архівах Угорщини документів архівної україніки в Угорській Республіці, зокрема, відповідно до доручення Кабінету Міністрів України, документів з історії створення Карпатської України і діяльності її президента Августина Волошина та обговоренні проекту створення україно-угорського довідника "Документантальна україніка в архівах Угорщини". Угорським архівістам були передані також останні видання Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

В Українському домі відбулась ІV Київська міжнародна книжкова виставка-ярмарок. До числа її учасників увійшли й державні архівні установи України, які запропонували увазі читачів збірники документів, часописи, путівники, покажчики, краєзнавчі дослідження та іншу літературу, що вийшла друком останніми роками. Експозиція видань УНДІАСД, ретельно підібрана і оформлена співробітниками науково-інформаційного відділу С. Артамоновою та Р. Романовським, складалась з 16 найменувань книг, видрукуваних у 2002-2008 рр. В їх числі: підручники та навчальні посібники "Нариси історії архівної справи в Україні" (заг. ред. І. Матяш та К. Климової; К., 2002), "Архівознавство" (заг. ред. І. Матяш та Я. Калакури, К., 2002), "Хрестоматія з архівознавства" (упорядники Г. Боряк, І. Матяш, Р. Пиріг та ін, К., 2002); часописи "Студії з архівної справи та документознавстства" (тт. 14, 15, К. 2007, 2008), "Пам'ятки" (тт. 7, 8, К., 2007, 2008), "Архівознавство. Археографія. Джерелознавство." (вип. 9, К., 2007), довідкові та бібліографічні видання. Особливу увагу відвідувачів привернув біобібліографічний довідник "Українські архівісти ХІХ ХХ ст." (упорядники І. Матяш, С. Зворський та ін., К., 2007) та видання з серії "Архіви і мистецтво", присвячена відомому українському актору Миколі Яковченку, "Блазень з сумними очима" (І. Матяш, К., 2007). Спеціально до виставки був підготовлений буклет "Видання Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства", до якого включено інформацію про наукову, методичну, довідкову та іншу літературу, видану інститутом починаючи з 1996 р. (близько 200 найменувань).

В столиці Малайзії м. Куала-Лумпур відбувся ХVI міжнародний конгрес архівістів: "Архіви, управління та розвиток: окреслення майбутнього суспільства". У роботі конгресу взяли участь представники архівістів зі 140 країн світу, серед них і офіційна українська делегація з 16 осіб, в складі якої була директор УНДІАСД І. Матяш. До програми конгресу входило проведення секційних засідань регіональних відділень, комітетів та робочих груп МРА, презентаційні заходи. На круглому столі Євро-Азійського відділення МРА виступив з доповіддю "Архіви України у період демократичних перетворень: досягнення та проблеми" керівник делегації Голова Держкомархіву України О. Удод. Під час конгресу були проведені консультації з керівниками архівних служб низки зарубіжних країн з питань співробітництва, в тому числі щодо підписання угоди з архівною службою Чорногорії. Серед учасників конгресу було розповсюджено англомовну версію довідника "Архіви України. Путівник" (К., 2008), видання якого готувалось Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, та інша література.

Указом Президента України директору УНДІАСД професору доктору історичних наук Ірині Борисівні Матяш присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України". Колектив інституту щиро здоровить Ірину Борисівну з заслуженою нагородою і зичить подальших творчих досягнень в галузі української архівістики.

В Києві проходив VII Міжнародний конгрес україністів, на який зібрались представники більш як 20 країн світу, в тому числі Італії, Польщі, Росії, Білорусі, Канади, США, Німеччини, Австралії, Угорщини. На пленарному засіданні в Українському домі до учасників конгресу з промовами та привітаннями звернулись Голова Міжнародної асоціації україністів Я. Яцків, Голова асоціації україністів Італії Д. Броджі, Голова польського товариства українознавчих студій С. Козак, Голова Національної асоціації українознавців Г. Скрипник, міністр культури України І. Вакарчук. В ході секційних засідань та круглих столів обговорювались питання історії, культури, мовної політики, освіти та інші.

В рамках підготовки до Міжнародного конгресу Інститут енциклопедичних досліджень НАН України спільно з Науковим товариством ім. Шевченка в Європі провів Міжнародну наукову конференцію "Українська енциклопедистка", яка розглянула проблеми створення та удосконалення вітчизняних довідково-енциклопедичних видань. На пленарному засіданні конференції з доповіддю "До питання про регіональні та галузеві енциклопедії" виступила директор УНДІАСД Ірина Матяш.

В Москві відбулися урочистості з нагоди святкування 90-річного ювілею архівної служби Російської Федерації, яка веде свій початок від дня підписання Декрету РНК "Про архіви та архівну справу" (1 червня 1918 р.). В рамках святкування відбулась також 9-та Загальна конференція євро-азійського регіонального відділення МРА. До РФ на святкування відбула делегація українських архівістів, до складу якої входила і директор УНДІАСД, заступник Голови Спілки архівістів України І. Матяш. Спеціально до цього заходу колектив УНДІАСД на замовлення ДКАУ підготував аналітичну довідку "Досвід реалізації концепції спільної архівної спадщини країн, що входили до складу Австро-Угорської імперії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії", з якою незабаром можна буде ознайомитися в найближчому числі щорічника "Студії з архівної справи та документознавста".

Національний науково-дослідний реставраційний центр України проводив VI Міжнародну науково-практичну конференцію "Збереження, дослідження, консервація, реставрація та експертиза музейних пам'яток", в роботі якої взяли участь завідувачка відділу фізико-хімічних та біологічних досліджень О. Володіна та с.н.с. відділу архівознавства К. Селіверстова.

У Київському національному університеті культури і мистецтв відбувся Другий міжнародний науково-теоретичний семінар "Термінологія документознавства та суміжних галузей знань". В роботі семінару взяв участь завідувач відділу документознавства УНДІАСД С. Кулешов, який виступив з доповіддю на дискусійну тему: "Чи є соціальні комунікації базовим поняттям для архівознавства?".

В Державній академії керівних кадрів працівників культури відбулася науково-практична конференція. З доповідями на конференції виступили завідувач відділу документознавства УНДІАСД С. Кулешов ("Відбір веб-ресурсів для зберігання в ЦДНТА як наукова проблема") та провідний науковий співробітник Н. Христова ("Експертиза цінності архівних документів: особливості застосування критеріїв і принципів на сучасному етапі").

В м. Прилуках на Чернігівщині на батьківщині відомого українського актора театру і кіно Миколи Яковченка відбулося культурно-мистецьке свято "Яковченко з нами" з нагоди 108 річниці від дня його народження. До цього дня було приурочене відкриття оновленої Театральної площі та встановленого на ній пам'ятника М. Яковченку (авторb пам'ятника - київський скульптор В. Чепелик та О. Чепелик, архітектор В. Павленко). Реставрація площі та всі роботи по встановленню пам'ятника були здійснені коштом почесного громадянина Прилук, мецената Ю. Коптєва. Свято розпочалося мистецько-фольклорним дійством "Відкриття Миколиного ярмарку - "Колорит української душі". На театральній площі діяла виставка під відкритим небом "Володар стихії сміху", що розповідала про життєвий і творчий шлях М. Яковченка. Поряд працювала книгарня "Письменники за прилавком", де прилучани мали можливість придбати книги безпосередньо у їхніх авторів. У відремонтованому Міському будинку культури актори Київського академічного Молодого театру дали виставу "За двома зайцями" за п'єсою М. Старицького. Під час урочистостей відбулося нагородження лауреатів Всеукраїнського конкурсу акторської майстерності ім. Миколи Яковченка, організованого за ініціативою Прилуцького осередку Чернігівського земляцтва м. Києва при співучасті Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого та за підтримки міської держадміністрації. Члени Прилуцького осередку Чернігівського земляцтва взяли найактивнішу участь як у самому святкування так і в його організації. Дякуючи їх зусиллям було побудовано експозицію під відкритим небом, зокрема репрезентовано на ній театральні костюми актора, які викликали найбільшу зацікавленість відвідувачів. Не обійшлося без їх допомоги і проведення слайд-шоу "Життя і творчість Миколи Яковченка", фільми для якого, на прохання земляцтва, надав ЦДКФФА України. Одним з найактивніших організаторів святкових заходів для своїх земляків виступила І. Матяш, д.і.н., директор УНДІАСД, незмінний член Прилуцького осередку. На святі також були присутні старший науковий співробітник інституту, одна з активних членів земляцтва К. Селіверстова, та заступник директора УНДІАСД І. Мага.

В Україні святкувався день науки. З нагоди свята було відзначено кращих працівників УНДІАСД. Нагрудним знаком "Відмінник освіти України" Міністерства освіти і науки нагороджено завідувача відділу документозавства професора С. Г. Кулешова. Цінні подарунки від Державної адміністрації Солом'янського району одержали заступник директора інституту М. О. Василевський та старший науковий співробітник науково-інформаційного відділу Є. О. Калін. Подяки Голови Держкомархіву були вручені О. М. Загорецькій, провідному науковому співробітнику відділу документознавства та Р. В. Романовському, завідувачу сектора науково-інформаційного відділу.
Колектив інституту щиро вітає колег з нагородами і зичить їм подальших творчих успіхів!

В спеціалізованій вченій раді інституту відбувся захист дисертації Кондратенка Олега Юрійовича, молодшого наукового співробітника Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, за темою "Архівні фонди НАН України як історичне джерело з вивчення розвитку української академічної історичної науки (1944-1956 рр.)", поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.
Одноголосним рішенням членів спеціалізованої вченої ради О. Ю. Кондратенку присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук

Співробітники УНДІАСД були присутні на урочистому відкритті виставки архівних документів, переданих 8 квітня 2008 р. Генеральним консульством України у м. Пряшеві (Словаччина) до Центрального державного архіву зарубіжної україніки, що відбулося в приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Структурна організація виставки документів органічно поєднала кілька тематичних блоків (історії і діяльності українських наукових і культурно-освітянських осередків, українських еміграційних молодіжних організацій, голодомор в Україні 1932-1933 рр.), які у повній мірі відображають життя та діяльність української еміграції у Чехословаччині в міжвоєнний період та добу ІІ світової війни. У офіційному відкритті виставки брали участь представники Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства Закордонних Справ України, Державного комітету архівів України

Співробітники Держкомархіву, центральних архівів та УНДІАСД відвідали Національний Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник. Поїздка була організована за сприяння Генеральної дирекції КМДА з обслуговування іноземних представництв. Екскурсанти оглянули старовинне місто, відвідали меморіальний музей Г. С. Сковороди в приміщенні колишнього Переяславського колегіуму, Музей кобзарського мистецтва, Музей українського одягу в Михайлівській церкві, Музей народної архітектури та побуту Середнього Подніпров'я (т. зв. Музей під відкритим небом).

За ініціативи УНДІАСД та ЦДАЗУ відбувся 1-й науково практичний семінар в рамках обговорення шляхів реалізації Концепції створення і функціонування Національного реєстру "Архівна україніка", присвячений обговоренню проекту галузевої програми "Зарубіжна україніка" та досвіду українсько-канадського співробітництва з вивчення архівної україніки. В семінарі взяли участь співробітники центральних архівів, державних архівів м. Києва та Київської області, науковці з НБУВ, Інституту української археографії ім. М. С. Грушевського, інституту історії та філософії педагогічної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Канадську наукову громаду репрезентував п. Радомир Білаш, професор Альбертського університету, старший науковий співробітник музею "Село спадщини української культури" (Едмонтон, Канада). Учасники заслухали доповіді Радомира Білаша, "Музейний комплекс "Село спадщини української культури" та його архівне зібрання" з демонстрацією фотознімків про роботу музею та Ірини Матяш, директора УНДІАСД: "Архівна україніка Канади". В обговоренні взяли участь учасники семінару.

В рамках договору про співпрацю між Канадським інститутом українських студій Альбертського університету та Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства до Києва прибув п. Радомир Білаш, професор Альбертського університету, старший науковий співробітник музею "Село спадщини української культури" (Едмонтон, Канада). Канадський науковець ознайомився з роботою УНДІАСД, виступив з лекцією перед студентами Європейського університету, взяв участь в роботі науково-практичнонго семінару з питань канадської архівної україніки, відвідав музеї Києва, Чернігова, Переяслава-Хмельницького. Побував у ДА Тернопільської обл. та Чернігівському педагогічному університеті.

В спеціалізованій вченій раді інституту відбувся захист дисертації Петрової Ірини Олександрівни, старшого викладача кафедри культурології та інформаційної діяльності Маріупольського державного гуманітарного університету за темою: "Документаційне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку", поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.10 - документознавство, архівознавство. Одноголосним рішенням членів спеціалізованої вченої ради І. О. Петровій присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук.

Проведено робочу нараду з питань виконання планової теми "Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України. Міжархівний довідник". На нараді було заслухано інформацію відповідального виконавця с.н.с. В. В. Пристайка про хід роботи над темою. Обговоривши інформацію, учасники наради дійшли висновку, що робота ведеться повільно та багато в чому гальмується затримкою в наданні відомостей обласними та центральними архівами. Було вирішено оптимізувати роботу над темою, зокрема звернутися до архівів з нагадуванням стосовно надання необхідних відомостей.

Відбулося засідання робочої групи з підготовки другого тому довідника "Архівні установи України", до якого увійдуть відомості про документи НАФ, що зберігаються в музеях та бібліотеках. У засіданні брали участь директор УНДІАСД І. Б. Матяш, зав. науково-інформаційного відділу УНДІАСД А. А. Майстренко, зав. сектора НТІ Р. В. Романовський, старші наукові співробітники відділів та секторів інституту: А. М. Катренко, Л. П. Одинока, С. С. Артамонова.
С. С. Артамонова доповіла про хід роботи над довідником, надходження описових статей (всього надійшло близько 500 описових статей про установи, що зберігають документи НАФ). Учасники засідання обговорили проблеми, що виникли під час роботи над текстами описових статей. Було визначено основні вимоги до стандартизації та уніфікації позицій описової статті, зокрема щодо підпорядкованості установ, їхньої адреси, транспорту, яким можна дістатись до музею чи бібліотеки, часу роботи. Звернено увагу на принципи подання відомостей у розділах описової статті: історична довідка, обсяг, анотація складу фондів, довідковий апарат, бази даних, довідкова бібліотека. Особливої увагу звернено на розділ "Бібліографія", головним змістом якого можуть стати тільки довідкові видання по фондах музеїв та бібліотек, а також огляди документів НАФ. Підготовку другого тому довідника "Архівні установи України" заплановано завершити до кінця 2008 р.

На відзначення 130-річчя незалежності Болгарії в Києві відбулася міжнародна науково-практична конференція з увічнення пам'яті героїв російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Проведенням конференції та організацією низки святкових заходів, опікувався Організаційний комітет з питань проведення урочистостей на честь 130-річчя визволення Болгарії в Україні, співголовою якого виступає пошукувач УНДІАСД С. Смолянніков. До участі в конференції були запрошені представники посольств Болгарії, Молдови, Росії та Сербії, члени військово-історичних товариств та інших громадських організацій, науковці, студенти. УНДІАСД на конференції представляла директор інституту І. Матяш. Пленарні засідання проходили в приміщенні Палацу ветеранів. Наступного дня учасники конференції побували в районному центрі Погребище на Полтавщині та с. Круподеринці, де відвідали усипальницю графа М. Ігнатієва, одного з авторів Сан-Стефанського мирного договору 1878 р., що політично закріпив незалежність Болгарії, та оглянули історичні пам'ятки - церкву, будинок Ігнаьєвих та пам'ятник морякам, що загинули в Цусімськй битві під час російсько-японської війни 1904-1906 рр.

Увазі читачів пропонується чергове восьме число археографічного щорічника "Пам'ятки", що вийшло друком в Українському науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства. До часопису включено археографічні публікації, підготовлені науковцями України (І. Матяш, Ю. Мициком, В. Купченко, А. Катренком, М. Крячком), Білорусі (М. Шумейком) Німеччини (С. Лером), Канади (І. Вінницькою, Р. Білашем) та ін. У виданні представлені комплекси документів, які висвітлюють маловідомі аспекти розвитку архівної та бібліотечної справи в Україні, історію установ та громадських об'єднань, української еміграції, життя і діяльності видатних осіб, зокрема О. Грушевського, М. Лисенка, М. Кордуби, О. Довженка, С. Ерастова. Окремим блоком подані рецензії на збірник "Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали" / Упоряд. Р. Пиріг. - К., 2007 та нове видання БілНДІДАС: В. Федосов. "Экономика архивного дела". - Мінськ, 2007.

В УкрІНТЕІ відбувся науковий семінар за темою: "Впровадження ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в діяльність науково-довідкових бібліотек", в роботі якого приймали участь і співробітники науково-інформаційного відділу УНДІАСД: Майстренко А. А., Романовський Р. В., Одинока Л. П., Артамонова С. С.
Доклад Рубич О. Б. - наукового співробітника Книжкової Палати України, був присвячений проблемі уніфікації бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національним стандартам забезпечення сумісності бібліографічних даних на вітчизняному та міжнародному рівнях, спрощенні процесів розуміння й обміну інформації, умовою інтеграції України в світове інформаційне співтовариство.
Було зазначено, що для уніфікації бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в роботі науково-довідкових бібліотек архівів", який набув чинності з 1 липня 2007 р.
Підкреслено, що новий стандарт вводиться на заміну п'яти стандартів - ГОСТ 7.1-84 СИБИД "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления"; ГОСТ 7.16-79 "СИБИД. Библиографическое описание нотных изданий"; ГОСТ 7.18-79 "СИБИД. Библиографическое описание картографических изданий"; ГОСТ 7.34-81 "СИБИД. Библиографическое описание изоизданий"; ГОСТ 7.40-82 "СИБИД Библиографическое описание аудиовизуальных материалов".
Зауважено на змінах в новому національному стандарті, які стосуються, головним чином, трьох аспектів: теоретичних висновків і узагальнень; розвитку термінологічної системи бібліографічного опису; зміни практики бібліографування щодо правил наведення окремих елементів, правил орфографії, знаків приписаної пунктуації.
Більшість нововведень поясняються прагненням розробників точно слідувати базовому принципу Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD) - подавати інформацію в бібліографічному описі в тому вигляді, в якому вона представлена в об'єкті опису.
Було визначено загальні вимоги і правила складання бібліографічного опису документа, його частини чи групи документів: набір областей та елементів бібліографічного опису, послідовність їхнього розміщення, наповнення і спосіб подання елементів, застосування приписаної пунктуації та скорочень.
В обговоренні докладу приймали участь представники Національної Парламентської бібліотеки України, Наукової бібліотеки Києво-Могилянської Академії, Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут", УНДІАСД та ін.
На основі роботи наукового семінару щодо використання ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в роботі науково-довідкових бібліотек архівів" було визначено, що новий стандарт є базовим в процесі складання бібліографічного запису при веденні каталогів та картотек, бібліографічних посібників, бібліографічних списків і служить для уніфікації бібліографічного опису різних видів опублікованих та неопублікованих документів на будь-яких носіях.

Відбувся захист дисертації завідувачки сектору ЦВК України Чекмарьової Любові Олександрівни за темою: "Веб-сайт обласної державної адміністрації України як документально-інформаційниа система: засади функціонування, структура, зміст", поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.10 - документознавство, архівознавство.
Одноголосним рішенням членів спеціалізованої вченої ради Л. О. Чекмарьовій присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук.

Андрій Миколайович Катренко народився в Шевченківському краї, на благословенній Черкащині. Його дитячі й юнацькі роки промайнули в селі Байбузи, серед мальовничої природи Середнього Подніпров'я, в оточенні щедрих душею і вдачею українських селян-хліборобів. Успішно закінчивши місцеву семирічку та Корсунь-Шевченківське педагогічне училище, 1956 року він вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на історично-філософський факультет, який і закінчив 1961 року з відзнакою, отримавши спеціальність "історик, архівіст, учитель історії". Наступні вісім років Андрій Миколайович працював за фахом у Архівному управлінні при Раді Міністрів УРСР на посаді старшого наукового співробітника видавничого відділу, де був причетним практично до всієї видавничої продукції, призначеної для українських архівних установ та архівістів-практиків. Залюблений в історію рідного народу, одночасно Андрій Миколайович заочно навчався в аспірантурі при кафедрі історії Української СРСР незабутньої alma mater.
1969 року Андрій Миколайович захистив дисертацію на тему "Революційне народництво наприкінці 70-х - на початку 80-х років ХІХ століття в Україні" на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук і невдовзі перейшов на викладацьку роботу у Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, де працював на кафедрі історії України. Починав свою педагогічну діяльність на посаді старшого викладача, а надалі здобув вчені звання доцента (1977) і професора (1995). У 1996 році захистив докторську дисертацію "Радикально-демократичний (народницький) рух в Україні у 80-х роках ХІХ століття".
35 років, половину свого життя присвятив Андрій Миколайович Катренко вихованню молодої генерації істориків: шкільних вчителів, вузівських викладачів, науковців-дослідників. Нині сотні його учнів працюють у всіх куточках України, згадуючи добрим словом свого наставника. У 1996-2001 роках очолював кафедру давньої та нової історії України Національного університету імені Тараса Шевченка, під його керівництвом успішно здійснювалася перебудова діяльності кафедри у відповідності з новими умовами відродження української історичної науки, вивільнення її від ідеологічних нашарувань тоталітарної доби. Під його науковим керівництвом написали й успішно захистили кандидатські дисертації понад десять вчених. Педагогічну роботу Андрій Миколайович успішно поєднуває з науковою творчістю, активною громадською діяльністю, участю в роботі редколегій низки наукових видань: "Історичні джерела та їх використання", "Архіви України", "Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія "Історія". Бібліографія наукового доробку вченого містить майже 200 позицій, серед них 4 монографії, кілька збірників історичних документів, низка навчальних посібників, численні брошури та статті, участь у підготовці фундаментальної 26-томної "Історії міст і сіл Української РСР". Не забуває Андрій Миколайович і свою малу батьківщину та громадський обов'язок перед односельчанами. Разом з сином він є автором ґрунтовної історичної розвідки про рідне село Байбузи.
Залишивши викладацьку роботу за віком, Андрій Миколайович не став втішатися безтурботним життям пенсіонера, натомість розпочавши новий етап науково-практичної діяльності, вже на посаді провідного наукового співробітника відділу архівознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Свою наукову кваліфікацію та ерудицію він втілює в якості незамінного наукового редактора усіх наукових видань інституту, беззаперечного знавця тонкощів української мови. Продовжує приділяти увагу Андрій Миколайович і археографічній діяльності, вихованню кадрів молодих архівістів і істориків-дослідників, розробці важливих наукових тем з архівознавства. Він також є членом спецрад по захисту дисертацій в УНДІАСД та Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Завжди працьовитий, чемний, доброзичливий, з тонким відчуттям гумору, уважний до своїх колег, з активною громадянською позицією, Андрій Миколайович заслужено користується авторитетом і повагою серед працівників інституту та інших архівних установ.

Вийшов з друку довідник "Українські архівісти ХІХ-ХХ ст." Він став завершенням тривалого етапу біографічних досліджень, що проводилися науковцями УНДІАСД, академічних установ, центральних та місцевих архів з кінця 1990-х років. Результати їх наукових пошуків публікувалися в трьох пілотних випусках біобібліографічних довідників "Українські архівісти", видрукуваних відповідно 1999-го, 2002-го та 2003-го років. До нового об'єднаного видання увійшли як доповнені статті з попередніх, так і нові біографічні статті про архівістів, археографів, архівознавців, педагогів вищої школи, керівників архівних установ, державних діячів, істориків, юристів, джерелознавців, дослідників-колекціонерів, меценатів, котрі помітно прислужилися розвиткові архівної справи в Україні від середини ХІХ до кінця ХХ ст. В статтях детально розглядається їхній архівний та архівознавчий доробок, подаються відомості про фахові публікації та наявність особових фондів. Персоналії подано в абетковому порядку за єдиним методичним принципом: біографічна довідка, архівна діяльність, бібліографія та архіви. Видання також містить список умовних скорочень та покажчик біографій. Передмову до довідника написала д. і. н. Ірина Матяш.